Перший рік турботи та любові. Як подбати про себе та малюка після народження ebook

УДК 613.952+618.6](02.062)

Л89

Луцька Олена, Логвиненко Тетяна

Л89 Перший рік турботи та любові. Як подбати про себе та малюка після народження / Олена Луцька, Тетяна Логвиненко. — Київ : Віхола, 2025. — 232 с. — (Серія «Наукпоп»).

ISBN 978-617-8517-85-4

«Перший рік турботи та любові» — нова книжка від авторок «Мамо, тату, не хвилюйтеся!»: практикуючої лікарки-педіатрині та інфекціоністки Олени Луцької і редакторки Тетяни Логвиненко. У ній з гумором і теплом викладені зрозумілі відповіді на всі запитання, які можуть хвилювати родину в перший рік життя малюка.

Що таке бебі-блюз, фіолетовий плач та синє молоко? Як одягати малечу і скільки їй потрібно спати? Чому очі змінюють колір із часом і коли можна кликати перших гостей та рушати на прогулянку? Яка правильна форма голови, чи треба стригти малюку нігтики та якого кольору мають бути какулі?

Ця книжка стане підтримкою для батьків у такий непростий перший рік малечі, допоможе здолати повсякденні турботи й зрозуміти, коли варто звертатися до лікаря.

УДК 613.952+618.6](02.062)

Усі права застережено. Будь-яку частину цього видання в будь-якій формі та будь-яким способом без письмової згоди видавництва і правовласників відтворювати заборонено.

© Олена Луцька, Тетяна Логвиненко, 2025

© Юлія Зінченко, обкладинка, 2025

© ТОВ «Віхола», виключна ліцензія на видання, оригінал-макет, 2025

Дорога читачко, дорогий читачу!

Ви тримаєте в руках книжку про перший рік життя малюка — і другу нашу спільну книжку для батьків, родин, дбайливців і всіх, хто взаємодіє з дітьми. Ми досі можемо рекомендувати «Мамо, тату, не хвилюйтеся!» всім, для кого важливе здоров’я дітей від народження до десяти років. Але в цій роботі детально зосередилися на перших дванадцяти місяцях життя малюка та родини, а особливо мами, адже саме з нею дитина має найтісніший контакт.

Принагідно хочемо подякувати Юлії Козарчук — педіатрині, імунологині та феї дитячого сну, що ретельно супервізувала розділ про те, як малята сплять. Юлю, без тебе нам було б значно складніше. Спасибі, що відгукнулася. Ми прийняли майже всі твої правки!

Очевидно, що ця книжка про здоров’я малюка, про маму, про родину і про все-все, щоб перший, найтривожніший рік разом минув якомога легше (якщо слово «легко» взагалі можна вживати в контексті розмов про маленьких дітей). Але нам ішлося про більше — не тільки про інформацію, а й про відчуття. Ми хотіли дати вам більше впевненості у батьківстві.

Батьківство — це часто про порівняння себе з ідеаль­ною картинкою ідеальної родини. Усі хороші батьки страждають від того, що вважають себе недостатньо хорошими. Цією книжкою ми хочемо дати вам відчуття, що ви досить хороші батьки, щоби бути щасливими зі своєю дитиною.

Життя не буває ідеальним і не може складатися з крайнощів. Якщо ви щасливі, віддаючи все своє життя дитині й не маючи нічого іншого, — це добре. Але якщо мама працює, а з дитиною бабуся чи няня — це теж доб­ре. Якщо ви можете організувати день малюка так, щоб не вмикати йому мультиків — це добре. Але якщо ви ввімкнули мультик на 15 хвилин і випили кави — це не має викликати почуття провини, що зазвичай готове з’явитися миттєво. Ми хочемо нормалізувати цей стан: добре бути досить дбайливими батьками. І треба дбати про свій ресурс. Про свою кисневу маску.

Одна з головних ідей цієї книжки — допомогти вам знайти свій оптимальний шлях батьківства. У тій ­реальності, яка існує навколо вас, і з тими можливостями, які ви маєте. Ми за здоровий глузд і розумний золотий оптимум. А ще за те, щоби прийняти: ви не погані батьки, якщо зробили виважений вибір.

Ви всі — хороші батьки. Погані батьки не замислюю­ться про те, чи хороші вони. Якщо ця думка взагалі у вас виникає, то ви хороші батьки.

Ми завершуємо цю книжку на третьому році повномасштабного вторгнення, у війні, що триває вже понад десять років. Її у будь-якому разі варто було б написати. Але зараз вона має для нас особливе значення. Ми хотіли, щоб у ній було безмежне море любові й підтримки родинам, які зустрічають своїх немовлят у цей страшний і воднораз унікальний час. Коли турботи, що й так складні, стають у сотні разів складнішими. Бо над головою літає. Бо рідні на фронті. Бо горизонт планування — пів години.

З досвіду ми вже знаємо, що час від часу книжки виходять новими накладами, і в них за потреби можна навіть вносити правки. Так от у нас є мрія колись переписати це звернення так, щоб прибрати з нього слова про війну, додати більше радості, щастя, конфеті й блискіток і відправити книжку жити в мирну державу, де можна вночі вийти в місто, а в небі лише цивільні літаки. Але поки все так, як є, ми хочемо дякувати.

Силам оборони України — за те, що держава Украї­на є і що ми, її громадяни, можемо писати книжки і ­ростити дітей.

Усім українцям, що не здалися, — за силу, за донати, за те, що ви справжні, й за честь жити з вами в одній країні.

Кожній мамі, кожному татові, кожній родині — за те, що ви бережете любов і одне одного, попри все.

Кожному малюку — просто так. Бо любов не шукає причин.

Щиро,Олена й Тетяна

Моїй доньці Насті, яка показала мені, що материнство — це найважче і найщасливіше, що сталося зі мною одночасно.

Олена

Усім дітям і родинам країни, яку я безмежно люблю.

Тетяна