Свята з дітьми ebook

Свята з дітьми

Brigitte Barz

Festivals

with Children

Edinburgh

Floris Books

1991

Брігітта Барц

Свята з дітьми

Переклад українською Оксани Фіци

УДК 27-445-562-053.2

Б12

Малюнки: Наталія Єщенко

Автор обкладинки: Тетяна Баштова

Барц Б.

Свята з дітьми. / Пер. з англ. — К. : Наірі, 2026. — 96с.

ISBN 978-617-8292-23-2

ISBN 978-617-8192-41-9 (електронне видання)

Відкрийте для себе світ християнських свят, що сповнюються натхненним духом у колі сім’ї, і перетворіть їх на непо­вторні моменти єднання з дітьми. Ця книжка — ваш провідник у створенні затишної атмосфери та передачі давніх традицій, що відповідають ритму року.

Дізнайтеся, як природна релігійність дитини розкривається через святкові ритуали, і оберіть ті звичаї Середньої Європи, які найбільше резонують із вами. Або ж сміливо доповніть їх багатством українських традицій — колядками, щедрівками, веснянками та гаївками, — щоб закласти міцний духовний фундамент для ваших малюків.

«Свята з дітьми» — це не просто посібник, а натхнення для батьків та вихователів, які прагнуть наповнити дитинство змістом, радістю і глибоким зв’язком із землею. Пориньте у світ святкування, що дарує силу та гармонію!

УДК 27-445-562-053.2

© Floris books, Edinburgh, 1991

ISBN 9978-617-8292-23-2 © Видавництво «НАІРІ», Київ,2026

Від редакції

Книжка Бригітти Барц присвячена підготовці та проведенню свят у колі сім’ї. Варто зауважити, що мова в ній піде про свята християнські, що позначають собою основні віхи колообігу року. Таке співпереживання річного кола життя — через святкування, що за своєю внутрішньою якістю відповідають настрою душі в різні пори року, — є виховним і життєдайним елементом у вальдорфських дитячих садках і школах.

Усе викладене в цій книжці є лиш описом можливостей і варіантів підготовки та проведення християнських свят, а також звичаїв і традицій, що склалися у зв’язку з цим у Середній Європі. Слід зазначити, що коли мовиться про релігійне виховання, то йдеться не про конфесійність, а скоріше про підтримання природної релігійності, що живе в кожній маленькій дитині. Що з цього опису варто взяти до уваги та використовувати зі своїми дітьми, батьки та вихователі мають вирішувати самостійно.

Окрім того, ясна річ, подібне багатство традицій, пов’язаних із християнськими святами, їхня природність у сучасному культурному середовищі притаманні не лише Середній Європі — Україна в цьому сенсі є не менш багатою. Маленькі діти дуже сприйнятливі до звичаїв і традицій саме тієї місцевості, де вони живуть. Це допомагає їм гармонійно поєднуватися з цією землею, відчувати себе цілісними з нею. Тож обряди коляди, щедрування та маланкування з водінням кози, хороводи з веснянками та закликанням весни, гаївки, купальські звичаї та інші календарно-обрядові елементи сміливо можна брати в обіг — вони стануть для дитини тим, що згодом дасть їй силу й снагу міцно стояти на землі.

Вступ

Свята — це вузлові точки року,

що з’єднують нас із Духом Всесвіту.

Рудольф Штайнер

Неможливо уявити собі виховання маленької дитини без свят. Коли вони відбуваються належним чином, то дають поживу, необхідну для розвитку душі. Якщо говорити про християнські свята, у їхній сутності, однак, є багато такого, що неможливо та й не потрібно повідомляти дитині безпосередньо. Абстрактних міркувань важливо уникнути, натомість дати дитині можливість по-справжньому пережити образи та символи святкового дня. Кожен звичай і символ має бути, наскільки це можливо, якомога достовірнішим і правдиво зображувати щось із сутності свята. Протягом століть виникло безліч різноманітних звичаїв; декотрі з них описані тут, до них додано й деякі нові. Не слід, одначе, ставитися до цих описів як до приписів. Перш ніж ідея та досвід, що постають через символи, дії та звичаї, стануть живим переживанням дитини, ними повинні пройнятися дорослі, які проводитимуть свято, в них має зродитися питання про глибшу реальність, першооснову свята, власне його «підмурівок». Надалі в тексті таким «підмурівкам» приділено особливу увагу.

Те, наскільки вдалим буде свято, залежить насамперед не стільки від масштабу його організації, як від того, наскільки батьки є співучасниками цього дійства. Усе, що вони роблять самі або ж діти роблять із їхньою допомогою, має бути просякнуто щирим відчуттям. Нам належить зануритися в підоснови свята, аби вдихнути в нього життя. Тоді ми будуємо його на міцному фундаменті довіри до істини — і це єдина основа, на якій загалом можна щось робити з дітьми.

Якщо нам вдасться піднести й зігріти серця дітей у ключових моментах року, християнських святах, вони зможуть доторкнутися до Того, Чию дію ми й відзначаємо у цих святах.

Мені хотілося б подякувати всім учителям і батькам, з якими ми працювали разом і які впродовж багатьох років випробовували ці ідеї у своїй щоденній практиці. Вони мені надзвичайно допомогли.

Основні елементи свят

Є декілька елементів, необхідних у кожному святі, які залежно від його внутрішньої природи щоразу з’являються у новому вбранні.

Стіл сезону

Невеличкий столик, комод, можливо, навіть дерев’яна колода або ж коробка, на яку поклали зверху широку дошку — все це пасує для святкового столу, або ж столу сезону.

Найкраще, якщо цей стіл має власне особливе місце у приміщенні та діти не користуються ним у щоденній грі. У час, не пов’язаний ні з якими святами, він може слугувати місцем для дарів природи, що з’являються вдома. Квіти або ж інші цікавинки, знайдені чи змайстровані дітьми, можуть посісти на ньому своє почесне місце1.

Тканина

Стіл сезону можна накрити тканиною, колір якої буде змінюватися залежно від сезону. Зелений колір підхожий для більшої частини року.

Картина

Кожне свято має свій особливий образ, пов’язаний саме з ним. Можна знайти такий образ у скарбниці давніх або сучасних творів мистецтва, що також може стати приємним завданням. Для цього можуть стати в пригоді художні календарі або листівки, які можна приклеїти на кольоровий картон або ж приколоти до тканини. Щодо того, якого кольору картон чи тканину краще обрати, йтиметься далі при описуванні конкретних свят. Якщо ж стіл сезону стоїть попід стіною, картину можна повісити над ним.

Природа

Кожне свято займає своє особливе місце в колообігу року. Тому природа завжди має бути відображена в ньому відповідним чином. У деякі пори року, наприклад влітку, коли святкується День Іоанна Хрестителя, квіти відіграють особливу роль у символіці свята. Декілька красиво оздоблених квіточок або гілочок часто промовляють значно більше, ніж величезний букет.

Свічка

Для кожного свята в кімнаті має запалюватися свічка, нехай навіть дуже маленька. Вогник свічки — це зовнішнє вираження внутрішнього переживання світла й тепла, яке ми прагнемо пробудити в цю святкову мить. Тому свічка має своє певне місце на столі сезону. Переживання світла покладено в основу багатьох свят, таких як, наприклад, Адвент, Різдво, Водохреща та П’ятидесятниця. Про це докладніше мовитиметься далі.

Вірші та пісні

Для кожного святкового періоду існують відповідні вірші та пісні. Тут ми маємо обирати, послуговуючись власним внутрішнім відчуттям. Зовсім маленькі діти слухають те, що їм читають або розповідають старші діти чи дорослі. Поступово вони почнуть віднаходити радість у самостійному розповіданні історій або співі. Школярі вивчають нові пісні чи вірші у школі й таким чином можуть зробити свій внесок у свято. Тут знову ж таки важливою є не кількість. Менше може стати більшим! У домі, де дбають про музику, вона цілком природно збагачує свято, а наближення свята стане чудовим стимулом повправлятися в майстерності музикування.

Святкова історія

Майже для всіх свят, про які тут мовиться, можна віднайти відповідне місце в Євангеліях. Дошкільнята можуть слухати те, що батьки читають уголос їхнім старшим братам або сестрам. Якщо дорослі не переказують історії своїми словами, а читають просто з Євангелія, до цього слід добре підготуватися.

Чимало підхожих історій можна віднайти в казках, особливо в казках братів Ґрімм. Багато з них не пов’язані безпосередньо з якоюсь порою року, однак поступово ми навчаємося все більше розуміти значення самого свята та власне чарівні казки й дедалі впевненіше обираємо відповідну історію. Як завше, важливо, аби оповідач зберігав у своєму серці той імпульс, що привів його до певного вибору. Конкретні пропозиції щодо вибору історій буде подано в подальших розділах.

Варто пам’ятати, що легенди та міфи, власне кажучи, придатні для сприйняття лише школярами, які досягли другого класу.

Читати історії зранку або ж увечері — це залежить від особливостей самого свята та від сімейних звичаїв.

Адвент

Слово «Адвент» походить від латинського слова advenire, що означає «приходити». Адвент — це час приготування; особливо для дітей це час радісного очікування в передчутті Різдва, яке є його кульмінацією.

Під час Адвенту наші подячні думки та почуття спрямовуються двома шляхами. Озирнувшись назад, ми можемо згадати про Світовий адвент, про великі надії людства на прихід Спасителя. У всіх основних дохристиянських релігіях жило очікування на прихід Відкупителя. Свідчення, що дійшли до нас із різних тогочасних культур, розкривають перед нами дивовижну картину — пророче передбачення діянь Христа. Найбільше це очікування Спасителя жило, ясна річ, в ізраїльському народі, що відображено у Старому Заповіті. Усі ми з величезною вдячністю можемо згадувати цей історичний Адвент і його втілення, проте наш погляд має бути спрямований також і в майбуття. Бо Адвент є також святом теперішнього та майбутнього часів. Перед тим як земне життя Христа закінчилося на Голгофі, Він пообіцяв своїм учням прийти знову, як написано про це у Євангеліях (Мт. 24, Мр. 13 та Лк. 21) та в багатьох Посланнях Нового Заповіту. Проте повернення Христа до людства не відбудеться знову в земному тілі. Еміль Бок передав це такими словами: «Один раз Він прийшов як земна істота — це було переживання Різдва дві тисячі років тому. Тепер же Він має прийти у свідомість. Це і є переживання Різдва, що відповідає нашому часу».