Де звірів чуйний поступ ebook

Ця книга виникла з об’єднання кількох мотивів. Перший — мамине бажання запропонувати власній дитині та її ровесникам цікаве та корисне читання; другий — з досвіду роботи вчителем образотворчого мистецтва можливість висловити у зображенні тварини не тільки її зовнішні форми, але її характер та зв’язок з оточенням, у якому тварина існує. У вальдорфській школі учитель веде учнів четвертого класу шляхом подібного розгляду тваринного світу, тому ця книга може стати чудовим матеріалом для позакласного читання до епохи «Людина та тварини».

ISBN 978-966-8838-29-3

© «НАІРІ», 2009

Віталіна Маслова

Де звірів чуйний поступ

Harvest mouse, die Zwergmaus

Це найменший у світі гризун. Ми добре знайомі з їхніми більшими братами та сестрами — через клопоти, яких ті завдають господарям комор.

Та миші-малюки полюбляють жити на волі, а до комори потрапляють лише випадково — разом із зерном.

Ці крихітки вправніші, швидші, рухливіші за своїх більших родичів. Вчепившись за кінчик билинки, вони можуть вмить вибігти на її вершечок. Неважко для них і лазити по стовбурах дерев. З легкістю плавають та пірнають.

Але не це — найдивовижніше. Миші-малюки будують надзвичайно витончені гнізда на верхівках стебел осоки або великих трав. Спочатку вони з’єднують вершечки та сплітають їх. Схоже на кулю гніздо з невеличким округлим входом утворене з травинок, що їх гострі як лезо зубки розщепили вздовж. Цей вишуканий витвір використовується лише один раз, та й то — недовго. Миші створюють його лише для того, щоб виростити нащадків. Малята швидко ростуть та лишають гніздо ще до того, як воно висохне й пожовкне.

The brown hare, der Feldhase

У багатьох країнах Європи та Азії заєць-русак добре знаний. Родючі рівнини — це його улюблені місця. Для зайців дуже важливе тепло, тому вони обирають долини, гарно захищені від вітру. Брунатно-жовте чи сіреньке забарвлення робить їх непомітними у високій траві, коли вони непорушно лежать на землі. Це чудовий захист від ворогів. А ворогів у зайців ой як багато! Якщо сховатися не вдалося, заєць може втекти від переслідувачів: він має довгі міцні задні ноги. Тому вниз йому важче бігти, ніж вгору.

Заєць — радше нічна, ніж денна тварина. Удень він вигрівається десь у затишному сховку, а побачити його ми можемо на світанку чи перед смерком.

Зайці дуже віддані рідним місцям і полишають їх з великою не -охотою. Якщо рідний гайок вирубають, заєць переселиться поближче до саду або городу, де з радістю ласуватиме капустою, петрушкою або корою молодих саджанців. Але оскільки зайці бояться усього незнайомого, то навряд чи вийдуть в поле, якщо на ньому поставили опудало.